Куди зникли українські сироти? Українські дитбудинки не пустують, але всиновлювати при цьому нема кого

30 вересня в Україні відзначали День всиновлення. До цього дня ми хотіли підготувати серію матеріалів про дорослих дітей, які все ще сподіваються знайти собі батьків.
Обдзвонили чимало сиротинців.
Виявилося, що знайти дорослого сироту в столиці – проблема. Кілька дитбудинків вже реорганізовано, певна кількість спеціалізується виключно на малятах. Зрозуміло, що немовля користується більшим "попитом" при всиновленні, ніж доросла дитина. 90% дітей з бази всиновлення наразі – підлітки, чи діти із важким діагнозом.
Грудень 2014 року, інтернат "Малятко". Менше ніж два роки тому тут виховувалися 150 дітей різного віку.
Дитбудинок готувався до Нового року, всі були хоч і заклопотані, але в піднесеному настрої. Психологія в нас така, що навіть дорослі перед 31 грудня та Миколая впевнені - на них чекає щось чудове. Що вже казати про дітей.
Діти побачили, що в інтернаті гості і очі загорілися. Вже надто дорослі, щоб кидатися, обіймаючи за коліна: "Ти моя мама? Ти мене забереш?".
Але надія. Яскравий спалах. Потім: "А, знов делегація…" І розчарування. В тридесяте танцювати підготовлену сценку, показувати свої картинки, розказувати віршики. Малятко – сиротинець відносно багатий, сюди часто навідувалися делагації і посадові особи, дарували смаколики, одяг і планшети.
Але хіба сирітський хліб менш гіркий, коли заїдаєш його цукерками? Лідія Степанівна їм може і як мама, але хіба називаєш маму на ім'я та по батькові. Діти хотіли в сім'ю.
Так от, через неповних два роки, напередодні дня всиновлення, в нас було справжнє свято, коли директорка "Малятка" Лідія Литвиненко повідомила, що в неї дітей на всиновлення не залишилося.  Взимку 2014 були, а зараз в інтернаті  3 15 у всіх є чи батьки, чи опікуни, чи готуються документи.
"Нема кого всиновлювати, - розповідає Литвиненко. – Хто виріс та поїхав, багатьох забрали в дитбудинки сімейного типу, ті, хто в нас залишився – тут тимчасово чи із дуже важкими хворобами. Дванадцятий інтернат закрили, 24-й закрили, ми от залишилися. Не потрібні мабуть більше дитбудинки".
Кажучи про закриття сиротинців, Литвиненко не перебільшує. Згідно зі статистичними даними Міністерства освіти і науки, протягом останніх п’яти років мережа інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, суттєво зменшилася. Зокрема, кількість дитячих будинків з 2011 по 2016 роки зменшилася на 63% та на 69% – дітей у них і становила:
- у 2011 році – 113 закладів (4 771 вихованець);
- у 2016 році – 42 заклади (1 490 вихованців).
За період з 2011 по 2016 роки мережа шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зменшилася на 70 відсотків та на 79 відсотків – учнів у них:
- у 2011 році – 77 закладів (10 135 учнів);
- у 2015 році – 23 заклади (2 078 учнів).
Спорожніле "Малятко" займається тепер навчанням-реабілітацією дітей із вадами розвитку. Накопичили досвід ще коли були великим сиротинцем, а наразі лікують і сімейних діток.
Іншого дитбудинку в Києві, де можна було б поспілкуватися з дорослими дітьми, які чекають на всиновлення, в КМДА запропонувати не змогли.
Невже в Києві більше нема самотніх дітей? А в усій Україні скільки їх? І якщо в країні так мало сиріт, то чому в нас досі так багато сиротинців?

Від 7 до 17  тисяч сиріт
За даними (на січень 2016 року) департаменту з питань захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики,  всиновленими можуть бути близько 18 тисяч дітей.  При цьому в Україні проживає 73 182 дітей-сиріт. 
За даними "кількісних показників щодо дітей, які перебувають на місцевому обліку з усиновлення служб у справах дітей регіонів", станом на 30.06.2016 в Україні  на місцевому обліку з усиновлення перебуває  17609 дітей.
Тепер відмінусуємо від цієї кількості  11533 діток, які перебувають на обліку, але при цьому влаштовані в сімейні форми виховання: під опіку, чи в дитбудинок сімейного типу, до родичів, тощо. Дуже часто діти, потрапивши до дитбудинку сімейного типу відчувають себе як в сімї і ні на яке всиновлення більше не рвуться Залишається близько 5,5 тисячсиріт, не прилаштованих нікуди крім інтернату.
За даними альянсу "Україна без сиріт" в інтернатах мешкає близько 7 тисяч діток, які підлягають всиновленню. Левова частка з них – саме підлітки, бо приблизно кожен восьмий всиновитель хоче взяти в родину дитину старшого шкільного віку.
Щодо динаміки всиновлення, видно, що в останні роки вона падає.
 За результатами діяльності служб у справах дітей протягом 2011-2015 рр. громадянами України було усиновлено 9 053 дітей (у 2011 р. – 2 114, у 2012 р. – 2 016, у 2013 р. – 1 843, у 2015 р. – 1 489).
Протягом 8 місяців поточного року в Україні було усиновлено 1 210 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з них українцями - 964, що на 52 дитини більше ніж за аналогічний період, а іноземцями - 246 дітей.
Громадські активісти пояснюють це зменшенням кількості сиріт, які підлягають всиновленню, а не бажаючих взяти дитину.  Як повідомили depo.ua в Мінсоцполітики,  ще в 2012 році кількість дітей, які можуть бути всиновленими складала майже 26 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
"Як позитивну тенденцію слід відмітити, що упродовж останніх років в Україні зростає кількість сімей, які приймають рішення усиновити дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування. Понад 1 800 кандидатів в усиновлювачі перебувають на обліку в службах у справах дітей, однак, для 80 % з них найбільш бажаними щодо усиновлення є діти до 5-6 років, без братів/сестер, а також без проблем зі здоров’ям" - повідомляють в міністерстві.
 
Як батьки "роблять" нових сиріт
Чому ж тоді, якщо сиріт стало меньше, дітей в деяких сиротинцях стало більше? Є й дитбудинки, в яких дітей багато, але брати на всиновлення все одно нема кого.
За словами речника "України без сиріт" Світлани Харченко, зі 104 тисяч дітей, які мешкають в українських інтернатах, близько 96 тисяч не мають статусу сиріт. Забрати їх із сиротинцю не можна, мають батьків. Які самі ж їх туди і запроторили.
"Інтернати займаються ректрутингом в бідних селах. Пропонують багатодітним батькам, яким важко, забрати дитину до себе. Це їм вигідно, бо інтернати отримують на дітей кошти", - пояснює Харченко.
За думкою громадських активістів це жахлива практика. Освіта і соціалізація в інтернатах нульова, діти звідти виходять не самостійними,  заляканими і не мотивованими.
Директори дитбудинків, з якими спілкувалися журналісти depo.ua на умовах анонімності, бо не хочуть собі зайвого клопоту, навпаки нарікають на дитбудинки сімейного типу, кажучи, що туди дітей набирають часто для того, щоб отримувати на них гроші та мати допомогу по господарству. Використовують дитячу працю.
Зрозуміло, що обидві сторони – зацікавлені, і ідеальний розвиток подій для дитини – потрапити не в державний сиротинець чи приватний, а в справжню родину, дружню і затишну.
 
ЯК ВСИНОВИТИ ДИТИНУ
Всиновити дитину непросто.  Дуже багато біганини, але не менше українцю доводиться мотилятися, щоб, наприклад, легалізувати будівлю. А це життя дитини. Загалом, за нашими підрахунками, процедура може забрати близько півроку.
Отже, перші кроки.
Зібрати наступні документи:
- копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
- довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;
- копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
- висновок про стан здоров'я кожного заявника;
- засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (якщо усиновлювачем дитини є один з подружжя);
- довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
- копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
Звернутися з письмовою заявою до служби у справах дітей за місцем проживання, щоб взяли на облік кандидатів в усиновлювачі
Фахівці ССД в 10-денний термін мусять перевірити ваші документи і обстежити ваші житлові умови.  Потім ССД складає висновок, що ви відповідаєте нормам, маєте правові підстави для всиновлення і вас ставлять на облік потенційних усиновлювачів.
Далі ви проходите курс піготовки з виховання дітей (так звані курси батьків).
Фахівець з усиновлення  в вашому районі допомагатиме вам знайти дитину. Ви можете шукати і самостійно, в тому числі, в інших областях, звертаючись до районних ССД. Звертатися до директорів інтернатів при цьому забороняється.
Коли ви оберете дитину, ССД видасть вам направлення для встановлення контакту з дитиною. З цим направленням і своїми документами ви звертаєтеся до ССД за місцем перебування дитини.
Знову ж таки, з фахівцем цього ССД ви вперше відвідуєте дитину. В подальшому вам дозволять спілкуватися вже наодинці, щоб краще впізнати одне одного.
Якщо все склалося, треба звернутися до ССД за місцем розташування закладу, де мешкає дитина, із заявою про те, що ви хочете всиновити дитину.
Орган опіки готує в 10-денний термін висновок, вивчає, чи згодна дитина та керівник органу опіки, де вона мешкає. Потім ви готуєте позов до суду про всиновлення, і суд приймає рішення про всиновлення.
Після цього ви можете забрати доньку чи сина додому. Раз на три роки до вас навідуватимуться перевіряльники

Також у службі у справах дітей та сім’ї виконавчого органу Київської міської ради ми дізналися, що:
Громадяни, які проживають в орендованому помешканні, можуть бути усиновлювачами, вони мають надати договір про винайм житла.
Усиновити дитину ви маєте право, якщо вам вже виповнився 21 рік, але при цьому в 21 рік ви не матимете права взяти 15-річну дитину – як повідомили, усиновлювачем може бути особа, старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років
Якщо жінка чи чоловік не є в шлюбі, вона (він) також має право всиновити дитину.
Не громадянин України також має право всиновити маленького українця, але тільки якщо він старший за 5 років.

Джерело: depo.ua