Russian forces have reportedly captured the teenaged son of an official in Zaporizhzhia, while others have been separated from their families.
Read more - https://www.aljazeera.com/news/2022/7/1/ukraines-missing-children-2?fbcl...
LVIV, Ukraine, April 22 (Reuters) - Sofia Telehina's grandmother called her in tears more than a month ago from the besieged port city of Mariupol in eastern Ukraine and asked if she was also hiding from bombs. That was the last time she heard from her grandparents.
The project manager is among those desperately trying to contact some of the 100,000 civilians that Ukrainian authorities believe are still trapped in dire conditions in Mariupol, which is now almost fully under Russian control/
З початку широкомасштабного вторгнення в Україну уряд РФ примусово евакуйовує і віддає на всиновлення українських дітей-сиріт у росії. Це не лише звірство і жорстокість окупанта, а й пряме порушення прав дитини та порушення норм Конвенції ООН про права дитини. Країна-агресор незаконно вивозить українських дітей з тимчасово окупованих територій до «ЛНР» та «ДНР», а згодом до Росії. З Маріуполя до села Безіменне Новоазовського району щодня в середньому вивозиться по 80 дітей.
Щонайменше 219 дітей загинули, понад 406 - дістали поранення.
На сьогодні відомо, що щонайменше 181 тисяча українських дітей примусово вивезені в Росію та так звані "ЛНР" та "ДНР".
Про це радниця - уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук повідомила на брифінгу.
"За останніми даними, ми говоримо щонайменше про 181 тисячу дітей, що були депортовані або примусово переміщені", - зазначила Герасимчук.
За її словами, серед них лише близько 2 тисячі дітей-сирот та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Наталія Афанасьєва: 22 лютого я приїхала з нічної зміни у Маріуполі додому в село Чермалик, яке за 48 км від міста. Обстріли по нашому селу вже йшли на повну. Тож 24 лютого кажу дітям: «Збираймося до Маріуполя. Там перечекаємо. Коли усе вляжеться, повернемося».
Ледь дісталися Маріуполя, бо транспорт уже не ходив. Жили там місяць — до 23 березня. Поки я не витримала. Тоді сказала: «Збирайтеся, будемо виходити. Інакше загинемо».
Друзі! Для українців з дітьми створено дуже важливий ресурс :
https://missingchildreneurope.eu/missing-children-ukraine-ua/?fbclid=IwA...
На цьому сайті знайдете інформацію:
❗як повідомити про зникнення української дитини у Європі
❗форму повідомлення про зникнення дитини в Україні
❗інформацію про зниклих дітей, які зараз у розшуку
❗ресурси підтримки для українців та їх дітей закордоном
Встигати виховувати двох дітей і водночас заробляти гроші, щоб забезпечити родину. Типова ситуація для багатьох українців і нічого надзвичайного у ній не має. Бо коли ти на роботі дітей можна віддати, скажімо, у садочок. Та, що робити, коли одному з хлопчиків ще у три роки поставили діагноз атиповий аутизм і в садочку відмовляються виховувати дитину з інвалідністю. В Україні є лише один вихід віддати малого в інтернат і фактично розлучитись із ним. Але так бути звісно не повинно і в розвинених країнах вже давно знайшли адекватну альтернативу.
Детальніше у сюжеті.
Діти продали стару іграшку перехожому,щоб купити квиток і втекти подалі з дому від знущань п’яного вітчима. Підліток,який спав просто на вулиці в центрі столиці. Хлопчик з інтелектуальними порушеннями, який через панічний страх лікарів втік від мами з лікарні і наляканий блукав містом. Все це відбувалося на очах у десятків людей. Чому ніхто не звернув уваги дітей? Всі ці історії – це лиш кілька прикладів того, коли суспільна байдужість може стати ціною життя дитини…
Детальніше у сюжеті.
Дитяче щастя… це зростати в любові, в сімейному оточенні, мати друзів, веселитись з ними, ходити в школу і пізнавати щось нове… Але на жаль, ось таке сповнене світла й тепла життя бачить не кожна українська дитина. Особливо, коли дитина змушена жити в інтернаті. Часто діти змушені жити в страшних умовах, до цього додається ще більш жахливе явище як насильство. Інтернати це місця несвободи де в дітей немає особистого простору. Якщо вихованців ображають, вони навіть не мають кому поскаржитись…
Детальніше у сюжеті.
Згідно статистики у 2019 році майже три з половиною тисячі дітей скоїли правопорушення. У 2020 році їх кількість зменшилась ледь не до трьох тисяч. А цього річ із січня по жовтень дві тисячі сто тридцять одна дитина вже порушила закон.
Майже десять відсотків порушників потрапляють до в’язниці. Так у 2020 році за рішенням суду за ґратами опинилося двісті п’ятдесят дев’ять дітей.
Перебуваючи у в’язниці неповнолітні усвідомлюють свої помилки. Але сказати напевно, що каральна система виправляє усіх без винятку навряд чи можна.
Детальніше у сюжеті.
