Як зробити інтернет безпечним для дитини?

Дітям буває складно зрозуміти, що інтернет – це така ж реальність, як і світ навколо. Тут є маса загроз як для особистості дитини, так і для його комп’ютера. Тут можуть обдурити, обікрасти, нашкодити, змусити зробити щось погане. Уберегти дитину від цих загроз – завдання батьків. EtCetera розповість, як можна виконати це завдання.

ВИКОРИСТОВУВАТИ СПЕЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ. «Батьківський контроль» – це дуже важливий і потрібний механізм, який допоможе убезпечити спілкування дитини з інтернетом. Це програми (одна або цілий пакет), які встановлюються на комп’ютер і активуються. Вони блокують доступ до сайтів для дорослих, обмежують можливість скачування файлів і запуску окремих програм, наприклад, комп’ютерних ігор. Також є можливість автоматично обмежувати час користування комп’ютером.

Але цей спосіб не захищає дитину від небажаного контенту, який він може побачити на комп’ютері однокласника або в комп’ютерному клубі. Крім того, для підлітка не важко обійти ваші обмеження.

ПОРАДА. Не потрібно підносити дитині «батьківський контроль» як інструмент обмеження. Донесіть до нього ідею про те, що інтернет, як і простір в будинку, – у кожного свій. Тому кожен член сім’ї має окремий доступ до комп’ютера зі своїми можливостями і потребами.

СТВОРІТЬ НА ДОМУ СЕРЕДУ БЕЗПЕКИ. Що мається на увазі? Наприклад, якщо дитині важливий доступ до ресурсів з музикою, фільмами, серіалами і іграми, то виберіть декілька найбільш безпечних з точки зору контентів і закріпіть їх на панелі швидкого доступу. Таким чином, захотівши знайти якийсь фільм, дитина не буде «гуглити» його – у нього буде готовий шлях. Також на панелі варто закріпити і сторінки з навчальними матеріалами та цікавим розвиваючим контентом.

ПОРАДА. Не робіть це самостійно, потайки від дитини. Нехай це стане вашою спільною справою – нехай дитина сама (але з вашою допомогою і під вашим контролем) визначить пріоритетні ресурси. Донесіть до дитини, що в разі, якщо їй захочеться поповнити цей список, ви обов’язково допоможете їй.

НАВЧІТЬ ПРАЦЮВАТИ З ІНТЕРНЕТОМ. Це дорослому може здаватися, що використання інтернету не вимагає інструкцій. Досвідчений користувач може відрізнити візуально сміття від корисного контенту. Дитина ж не завжди може це зробити. Реклама, спливаючі вікна, посилання на сайти з небезпечним контентом – потрібно навчити дитину правильно на все це реагувати. Тому бажано приділити кілька днів на те, щоб посидіти за монітором разом зі своєю дитиною і звернути її увагу на те, що і в якій мірі може бути небезпечним в інтернеті. Важливо донести до неї, що кричущі заголовки і інтригуючі картинки досить часто ведуть зовсім не туди, куди обіцяють, що це лише спосіб заманити на інший ресурс, нав’язати непотрібний контент. І по суті такі картинки і посилання навіть візуально представлені однаково – їх дуже легко розпізнати.

Другий найважливіший момент – це соцмережі. Дитина повинна зрозуміти, яку інформацію про себе і свою сім’ю викладати в мережу можна, а яку – ні. Вона повинна знати, що за фотографією його однолітки може ховатися хто завгодно, тому додавати в «друзі» і вести листування можна лише з тими, з ким вона вже знайома особисто.

ПОРАДА. Тут дуже показовим стане особистий приклад. Покажіть дитині, як ви працюєте з інтернет-ресурсами. Відкрийте свою сторінку в соцмережі, покажіть, яку інформацію ви викладаєте, а яку – приховуєте, хто ваші друзі і звідки ви їх знаєте. Покажіть, як ви вибираєте посилання, пропоновані пошуковою системою у відповідь на запит. Чим ви керуєтеся, яким джерелам довіряєте, а яким – ні, як перевіряєте інформацію.

РОЗКАЖІТЬ ПРО ЗАГРОЗИ. Дитина повинна знати, що її намагаються вберегти від поганих людей, шахраїв і комп’ютерних вірусів, а не виключно від того, чим їй ще рано захоплюватися. Розкажіть про те, як діють зловмисники в інтернеті і чого вони хочуть досягти. Наприклад, прочитавши інформацію про те, що вся сім’я їде на відпочинок, можна привернути увагу квартирних злодіїв. А сфотографувавшись в душі на прохання «друга» з інтернету, можна стати жертвою педофіла, а фото в подальшому можуть продаватися стороннім або бути опублікованими на різних ресурсах. Також варто звернути особливу увагу на паролі та правила їх використання. Дитина повинна розуміти, що пароль – це гарантія безпеки її особистих даних. Він повинний бути досить складним і не повинний бути розголошеним.

ПОРАДА. Дуже важливо вибудувати довірче спілкування з дитиною, щоб вона знала, що може звернутися до вас з будь-якого питання, пов’язаного зі спілкуванням в інтернеті, різними ресурсами і інформацією. Будь-які сумніви повинні приводити дитину до вас, а не назад в інтернет.

КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ. Це дуже серйозне і одночасно проблемне питання, і особливо – якщо справа стосується підлітків. І у батьків, і у психологів різні думки на цей рахунок. З одного боку, дитина має право на конфіденційність, на особистий простір і свої секрети. З іншого боку, коли мова йде про реальну загрозу безпеці, порушення цього права може принести більше користі, ніж шкоди. В цілому ж, психологи радять не порушувати це право, щоб не втратити довіру дитини. І тим більше не використовувати «підглянуту» інформацію проти неї.

ПОРАДА. Вона буде такою же, як і в попередньому пункті – потрібно вибудовувати довірчі відносини з дитиною. Найчастіше цікавтеся, з ким вона спілкується в інтернеті, про що, які сайти відвідує і з якою метою. Знову ж таки, краще за все при цьому відкриватися дитині у відповідь, тобто розповідати про своє спілкування в інтернеті і про те, що і на яких сайтах ви читали або дивилися.

 

Джерело: etcetera.media

 

Add new comment