відео

Правозахисники помічають - системних досліджень ситуації з дотриманням прав дитини бракує, державна стратегії роботи з дітьми відсутня. Коаліція неурядових організацій «Права дитини в Україні» закцентувала свою увагу на різноманітних закладах несвободи, де живуть діти з інвалідністю, діти-сироти. 

Законопроект 2033а. Єдиний на даний момент шанс для незаконно засуджених на довічне ув’язнення отримати можливість пере розгляду справ. Закон уже прийняли у першому читанні, але далі справа досі не рухається. Експерти, які розробляли законопроект 2033 А уже підготували список суддів та слідчих, які на їхню думку несправедливо засудили людей або ж підтасували речові докази. 

За даними правозахисників, в українських в’язницях сидять і невинні люди, або ж такі, чиї проступки не співмірні з покаранням. Люди, які можливо опинилися не в тому місці і не в той час. Але найстрашніше те, що у них і їхніх родичів немає можливості якось змінити цю ситуацію. Все може змінитися, якщо чиновники таки приймуть законопроект 2033а.

Про життя в прифронтовій, так званій сірій зоні на Донбасі уже чимало сказано. Зрозуміло, що людям там живеться не легко, не вистачає грошей, будинки пошкоджені, роботи немає. Але ще важче там живеться дітям. Експерти Харківської правозахисної групи регулярно відвідують Сіру зону. Окрім дорослих спілкуються і з дітьми. Їх розповіді, кажуть правозахисники, вражають до сліз. Підсумовують: дітям наразі дуже потрібна допомога кваліфікованих спеціалістів. 

Більше шести років триває судовий процес над Василем Лапшовим та Володимиром Дзюбаном. Однак, якщо другий свою свою провину визнав, то Лапшов запевняє, що не причетний до злочину. Адвокати чоловіка добивались аби справу відправили на додаткове розслідування. Просили, також аби чоловікові змінили міру запобіжного заходу. Однак, судді стали на сторону прокуратури і відмовили у всіх заявлених клопотаннях. Разом з цим Сергій Лапшов досі знаходиться за ґратами, а сторона обвинувачення продовжує відкидати будь-які аргументи його адвокатів. 

40 років тому була створена Українська гельсінська група. Сьогодні уже нікого не здивуєш твердженням, що кожна людина має певні права і їх потрібно дотримуватись. Перші члени групи починали з нуля і без будь-яких засобів та підтримки відстоювали інтереси простих людей. У ті часи це було щось нове, і тодішня влада звісно була проти таких організацій.

 

Історія маленького Давида з Києва не може лишити байдужим. Трирічного хлопчика власні батьки забарикадували у кімнаті. За словами правоохоронців, дорослі з квартири влаштували наркопритон. У них було вилучено пристрої для куріння марихуани та бойові патрони. На такий кричущий випадок порушення прав дитини оперативно відгукнулася всеукраїнська громадська організація «Магнолія». Тепер вона опікуватиметься долею хлопчика до того моменту, поки він не опиниться у цілковитій безпеці.  

Власні батько з матір’ю відгородили від себе трирічного Давида майже півтораметровою стіною. Її змостили із старої шафи та зламаних речей. Наразі Давида забрали до лікарні. Там його обстежать, нагодують та протримають у себе близько тижня. За цей час медики разом із правоохоронцями планують звернутися до соціальних служб, які мають вирішити подальшу долю хлопчика. 

Вирок у справі Олександра Рафальського скасували. Раніше його засудили до довічного ув’язнення. Тепер суд таки задовольнив апеляцію і направив справу на додатковий розгляд. От тільки сам Олександр Рафальський цього рішення не дочекався – 20 жовтня чоловік помер. Так само померли ще двоє осіб, які були засудженні за тими ми ж звинуваченнями.  

У пенітенціарних закладах засуджені українці терплять біль місяцями, а то і роками. Належної меддопомоги вони не отримують. Підтвердження цьому історія пані Ковальчук. В СІЗО вона потрапила з діагнозом: ВІЛ четвертої стадії, а вже потім дізналася і про онкологічне захворювання. На смертельну хворобу керівництво Київського слідчого ізолятору довгий час просто не звертало увагу. Поки за справу не взялися правозахисники.