ITV News Correspondent Lucy Watson is in Borodyanka, Ukraine, where she spoke to families desperately searching for their children who have gone missing during the course of Russia's war. Ukraine's missing persons charity has reported 10 times the number of annual cases in 2022
Read more - https://www.itv.com/news/2022-05-31/families-desperate-search-for-the-mi...
З початку широкомасштабного вторгнення в Україну уряд РФ примусово евакуйовує і віддає на всиновлення українських дітей-сиріт у росії. Це не лише звірство і жорстокість окупанта, а й пряме порушення прав дитини та порушення норм Конвенції ООН про права дитини. Країна-агресор незаконно вивозить українських дітей з тимчасово окупованих територій до «ЛНР» та «ДНР», а згодом до Росії. З Маріуполя до села Безіменне Новоазовського району щодня в середньому вивозиться по 80 дітей.
Щонайменше 219 дітей загинули, понад 406 - дістали поранення.
На сьогодні відомо, що щонайменше 181 тисяча українських дітей примусово вивезені в Росію та так звані "ЛНР" та "ДНР".
Про це радниця - уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук повідомила на брифінгу.
"За останніми даними, ми говоримо щонайменше про 181 тисячу дітей, що були депортовані або примусово переміщені", - зазначила Герасимчук.
За її словами, серед них лише близько 2 тисячі дітей-сирот та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Наталія Афанасьєва: 22 лютого я приїхала з нічної зміни у Маріуполі додому в село Чермалик, яке за 48 км від міста. Обстріли по нашому селу вже йшли на повну. Тож 24 лютого кажу дітям: «Збираймося до Маріуполя. Там перечекаємо. Коли усе вляжеться, повернемося».
Ледь дісталися Маріуполя, бо транспорт уже не ходив. Жили там місяць — до 23 березня. Поки я не витримала. Тоді сказала: «Збирайтеся, будемо виходити. Інакше загинемо».
Навіть за привітання із сусідом довічно засудженого Івана Карпенка могли оштрафувати. Таке дискримінаційне правило у виправних установах діяло з 2003-го року. У 2015-му заборону контактувати з ув’язненими, які утримуються в інших камерах, скасували. Утім адміністрація продовжувала знущатися над довічником. Він роками намагався відшукати справедливості у національних судах, але марно. Зрештою, крапку у цій історії поставив Європейський суд з прав людини.
Детальніше у сюжеті.
Встигати виховувати двох дітей і водночас заробляти гроші, щоб забезпечити родину. Типова ситуація для багатьох українців і нічого надзвичайного у ній не має. Бо коли ти на роботі дітей можна віддати, скажімо, у садочок. Та, що робити, коли одному з хлопчиків ще у три роки поставили діагноз атиповий аутизм і в садочку відмовляються виховувати дитину з інвалідністю. В Україні є лише один вихід віддати малого в інтернат і фактично розлучитись із ним. Але так бути звісно не повинно і в розвинених країнах вже давно знайшли адекватну альтернативу.
Детальніше у сюжеті.
Дванадцятий місяць, десяте число 1948 рік. ООН приймає Закальну декларацію прав людини. Перший універсальний міжнародний акт в якому прописані цивільні та політичні права людини. З цієї дати йде новітній відлік правозахисної діяльності у світі. Кожного року 10 грудня міжнародний день прав людини відзначають і в Україні.
Детальніше у сюжеті.
В Україні офіційно зареєстровано понад 90 тисяч громадських організацій, які роблять свій внесок у розвиток суспільства. Десять років поспіль для їхньої підтримки ІСАР «Єднання» проводить Форум. Чому це знакова подія - дізнайтеся з сюжету.
Детальніше у сюжеті.
Діти продали стару іграшку перехожому,щоб купити квиток і втекти подалі з дому від знущань п’яного вітчима. Підліток,який спав просто на вулиці в центрі столиці. Хлопчик з інтелектуальними порушеннями, який через панічний страх лікарів втік від мами з лікарні і наляканий блукав містом. Все це відбувалося на очах у десятків людей. Чому ніхто не звернув уваги дітей? Всі ці історії – це лиш кілька прикладів того, коли суспільна байдужість може стати ціною життя дитини…
Детальніше у сюжеті.
Дитяче щастя… це зростати в любові, в сімейному оточенні, мати друзів, веселитись з ними, ходити в школу і пізнавати щось нове… Але на жаль, ось таке сповнене світла й тепла життя бачить не кожна українська дитина. Особливо, коли дитина змушена жити в інтернаті. Часто діти змушені жити в страшних умовах, до цього додається ще більш жахливе явище як насильство. Інтернати це місця несвободи де в дітей немає особистого простору. Якщо вихованців ображають, вони навіть не мають кому поскаржитись…
Детальніше у сюжеті.
