«Домашнє насильство — це кримінальний злочин» — заступниця міністра внутрішніх справ Анастасія Деєва

В чому є переваги жінок-поліцейських, чому пожежі в селах мають гасити волонтери, а стежити за порядком — «сусідська варта»? Коли в Україні з’являться «ідеальні» відділки поліції. Про ці та інші реформаторські ідеї в інтерв’ю для Hromadske.ua розповідає 25-річна заступниця міністра внутрішніх справ Анастасія Деєва.
 
Ви часто згадуєте тему домашнього насильства. Ми знаємо, що рішення цієї проблеми можуть бути різніми: наші сусіди, росіяни, нещодавно зробили екстравагантний хід — декриміналізували насильство в сім’ї. Може і нам треба так?
Коли я побачила новину про цей крок агресора, Росії, я була, чесно кажучи, шокована. Тому що, навпаки, весь цивілізований світ іде до того, щоб ратифікувати Стамбульську конвенцію, яка пояснює, що таке гендерна проблематика, що таке домашнє насильство. І, навпаки, класифікує його саме як кримінальне порушення.

Ви вважаєте нас недостатньо жорсткі закони?
Ми працюємо — я маю на увазі під «ми» Уряд, парламент, і громадяни дуже активно, як мені здається, долучаються — щоб розробити нові законодавчі норми. Зокрема йдеться і про ратифікацію Стамбульської конвенції, про яку я вже згадувала, розробка Закону «про виявлення і протидію домашньому насильству», який вже пройшов перше читання. Ми очікуємо, що цей закон незабаром ухвалять, і він дійсно дасть механізм, який допоможе боротися з домашнім насильством.
 
Наскільки проблема домашнього насильства є масштабною?
Останнє соціологічне дослідження UNDP (Програма розвитку ООН в Україні), яке проводилося в Донецькій, Луганській і Житомирській областях показало, що майже 60% жінок страждають від домашнього насильства. Ми, як Міністерство внутрішніх справ, не сидимо склавши руки. Ми вже створюємо поліцейську мережу, яка має форму мобільних груп.
Є три пілотні проекти — це Дарницький район Києва, Малиновський район Одеси та Сєверодонецьк. Ми відібрали офіцерів — як чоловіків, так і жінок — з різних підрозділів: це і патрульна поліція, ювенальна превенція, дільничні, кримінальний блок, диспетчери служби «102». І вже в травні починаємо підготовку цих поліцейських офіцерів для того, щоб у вигляді мобільних груп вони могли дуже оперативно реагувати саме на випадки домашнього насильства.

В чому їхня специфіка?
Почну з того, що домашнє насильство відрізняється від будь-якого іншого. Статистика стверджує, що 85% випадків такого насильства стається між інтимними партнерами, або людьми, які мають емоційний зв’язок. Тому для домашнього насильства має бути інший підхід.
Разом з нашими міжнародними партнерами, такими як ОБСЄ, Канадська поліцейська місія, ООН Жінки, підготовували курс, який допоможе поліцейським зрозуміти, що таке «zero discrimination» або принцип «нульової дискримінації». Коли ти не звинувачуєш як правоохоронець жертву, мовляв «сама винна», не так була вдягнена, неправильно себе поводила і таке інше. А ти розумієш, натомість, як треба підходити до постраждалих, як треба поводитися з кривдником.
Але також для нас дуже важливо побудувати систему закритого циклу: від прийняття дзвінка на «102» до реакції патрульної поліції на виклик, яка перша опиняється на місці, до прибуття мобільної групи [яка спеціалізується на домашньому насильстві] і зв’язку із соціальними службами.

Кілька років писали про випадок, який стався, здається, в Нідерландах, коли італійська сім’я зайшла в місцеву піцерію, дитина поводила себе жахливо, і батько дав малому ляпаса. Люди, які це побачили, миттєво викликали поліцію, і вона їх затримала. Це був шок для туристів з Італії. Куди в цьому сенсі рухається Україна?
Я б не узагальнювала, не існує ідеальної моделі, яку можна відтворити в Україні. Треба розуміти культуру, навколишній світ куди ти застосовуєш цю модель. В багатьох країнах Європи, США, Канаді існують спеціальні підрозділи в поліції з протидії домашньому насильству. Інколи існують спеціалізовані суди, в інших країнах де культура може відрізнятись, або по іншому до цього ставитись, там є спеціально навчені соціальні працівники, які взаємодіють з випадками домашнього насильства, класифікують їх та інше.
У нас спершу маємо почати говорити відкрито, що домашнє насильство — це злочин і не приховувати його, не тримати вдома. Ми хочемо прикладом роботи поліції показати що, ми готові до взаємодії і надавати всебічну підтримку сервіс, допомогу постраждалим.

Зараз вже створені перші мобільні групи, є якісь результати?
Поки ні, ми їх створили. В травні вони почнуть підготовку і на початку літа приступлять до роботи.

В кожній групі обов’язково будуть жінки, це через специфіку діяльності чи йдеться про загальну ідею того, щоб жінок в поліції було більше?
Ми довго думали над цим, тому що в деяких країнах існують жіночі підрозділи які займаються сексуальним та домашнім насильством. Жінка-офіцер поліції досить часто має хороші комунікативні навички, вона рідше застосовує силові прийоми, або спецзасоби для того щоб не провокувати конфлікт. Також вона може психологічно трошки по іншому подивитися на ситуацію.
Коли ми проводили внутрішні інтерв’ю, спілкувались з кандидатами ці мобільні групи нам розповіли патрульні поліцейські, що кожного дня вони виїжджають на випадок домашнього насильства, якщо офіцер чоловік бачить, що чоловік тримає ніж біля шиї жінки, він починає триматись за зброю, розуміючи що він готовий до фізичного втручання. В той час як жінка офіцер може почати комунікувати, для того щоб зняти психологічне напруження.

Який відсоток жінок у Національній поліції?
У Міністерстві середній кількісний показник 23,5%. По центральних  органах виконавчої влади національна поліція 22%, служба надзвичайних ситуації 15-17%, прикордонна служба так само. Є над чим працювати, але в цьому випадку краще зосередитись не на кількості, а на якості.
 
У вас є начальник поліції жінка?
В патрульній поліції 11% жінок на керівних посадах. Вони відіграють менторську функцію, показують своїм колегам чоловікам що вони на рівні, а інколи навіть краще виконують свої обов’язки.
 
Що змінилося за останній рік в поліції?
Ми робимо кроки на зустріч більш тісної взаємодії з громадянами, недавно була презентація нашого нового проекту з Європейським союзом — «20 нових відділів поліції», але ми розуміємо тут набагато ширшу ідею. Поліція дійсно змінилась в фундаменті закладений принцип взаємодії поліції з громадою, вона більше працює над тим щоб забезпечити сервіс, аби попередити злочин ніж покарати.
Мені здається що курс діяльності обраний правильно, та наші іноземні партнери його підтримують, вони бачать результат. Зріз довіри до поліції показав 53%, в умовах військового конфлікту, психологічного напруження це показує що поліція змінюється і рухається в правильному напрямку.

Як будуть обладнані нові відділки?
Разом з європейськими колегами розробляється зразковий приклад відділку поліції, в який зможе прийти кожний громадянин та поговорити або з дільничним, або патрульним, або з черговим, хто зможе надати необхідну консультацію, одразу відреагувати якщо буде випадок правопорушення, я сподіваюсь що нові відділки будуть обладнані необхідною технікою, для того щоб зробити роботу поліції оперативнішою, та щоб громадяни не відчували закритість і страх.
На жаль, не виходить все змінити в один момент, коли хочеться покращити інфраструктуру, змінити обладнання, підняти заробітні платні і навчити по-новому співпрацювати, запустити соціальні програми які роблять поліцію ближчою до громади. Поступово це буде вдосконалюватись.
 
Розкажіть про проект «Сусідська варта».
Декілька років тому, мені знайома зі США скинула фото американського подвір’я, де було оголошення «Обережно, сусідська варта». Там було також дуже чисто. Я подумала що це — сусідська варта? Почала цікавитись цією темою, і коли приїздили наші канадські партнери, вони розповіли як це функціонує. Це взаємодія між сусідами, це їхня самоорганізація, комунікація з дільничними, або патрульними.
Ми довго розробляли тренінги для того щоб пояснити людям, чому потрібно дбати одне про одного, чому потрібно бути не байдужим і повідомляти поліції про різні підозрілі дії. Ми вирішили почати з ОСББ. Міжнародна організація IREX разом з канадцями провела, тренінги, розповіла як виявляти підозрілі дії, як спілкуватись з поліцією про проблеми, які хвилюють. «Сусідська варта» про те, що не лише твої проблеми мають значення: якщо у твого сусіда щось сталось, ти можеш бути небайдужим і допомогти.

Пожежні команди волонтерів, як вони мають працювати?
У всьому світі це працює Канада, США, Європейські країни. Мені завжди подобається наводити приклад Чехії, де 10 000 професійних пожежних, і 300 000 пожежних добровольців. В Італії волонтер цивільного захисту — це людина, яка цим живе.
В Україні такі команди існують, одна з них — в Дерцені, вона функціонує на базі реформаторської церкви. Це люди, які самі організувались, в яких є своя спеціалізована техніка, які зробили все своїми руками і забезпечують ліквідацю надзвичайних ситуацій: пожеж, аварій, надають першу допомогу у близьких селах до Дерцена, роблять все самі.

Тут є насамперед економічний сенс?
Коли ми почали реформування Державної служби з надзвичайних ситуацій, її покращення тісно пов’язували з децентралізацією. Ми провели пілот в Донецькій області, де відкрились центри безпеки, в яких об’єднались пожежна і поліцейська станції. Результати показують, що це економічно обґрунтовано, тому що будь-яка ситуація в масштабі 10 сіл є на відстані 20 хвилин оперативного реагування. Викликів дуже багато, люди знають що є сусіди, які в момент небезпеки будуть поряд.
 
Ці люди проходять певні тренінги, отримують документи, які підтверджують цей статус?
Вони проходять майже таку саму професійну підготовку, спочатку експрес, потім підвищення кваліфікації. В них є і бойовий одяг і техніка. З цим досить важко, оскільки пожежна техніка дуже дорога. Я думаю, що процес створення добровільних команд займе певний час. Але варто зробити цей крок для того щоб сформувалась культура, що пожежний волонтер може мати покликання. Ти як активний член громади можеш допомогти своїм співвітчизникам та бути героєм своєї громади, яким мріяв стати.

Як зробити щоб мешканці сіл мали доступ до захисту?
Що стосується пожежних, ми це вирішили, як потрібно зробити. Щодо поліції поступово ми прийдемо до певної моделі як це має відбуватись в селах. Зараз існує некомплект через переатестацію, але поступово всі області отримають необхідну кількість офіцерів, для того щоб забезпечити максимальний захист громадян.

Джерело: Громадське радіо