Додай свій коментар

Ситуація навколо побиття чоловіка в центрі столиці збурила українське суспільство. Хтось в цьому звинувачує сім'ю, мовляв, недогледіли, хтось школу, бо не навчили. Але чи могли батьки й педагоги вберегти дитину від агресивного середовища?

Чим насправді спровокована войовнича поведінка підлітків та як захистити дитину від таких компаній – журналіст 24 каналу розпитав у психолога Віри Романової.

Дійти до межі дозволеного

Підлітковий вік – період випробувань для багатьох сімей. Не всім вдається успішно його пройти. Часто в такому віці вчорашнє маленьке сонечко перетворюється на чималенького монстра, з яким не знають як поводитись не лише матусі та татусі, а й навіть усезнаючі бабусі. І якщо одні підлітки просто грубіянять усім і кожному, то інші долучаються до компаній та нападають на людей.

Психолог Віра Романова агресивні напади на звичайних перехожих пояснює тим, що підлітки – це такі собі "потєряшки", які не знають куди йти, де їх підтримають, тому вони й потрапляють до різних, часто небезпечних, організацій.

Приміром, у нас діють організації, які поділяють фашистську ідеологію. Засновані вони дорослими, але до їх лав беруть підлітків. Для того щоб стати достойним членом такої організації, дитині дають завдання, приміром, напасти на жінку чи чоловіка. І лише після успішного проходження такого випробування дитина стає повноцінним членом організації,

– розповідає Віра Романова.

Інша історія – челенджі у соціальних мережах, які закликають до агресивних дій. Учасники таких акцій отримують певні рейтинги і навіть призи (гроші, техніка) за "найкраще" відео тижня чи місяця. Ці групи нелегко знайти в соцмережах, туди допускають лише підлітків, попередньо перевіряючи їхні сторінки. Акаунти тих, хто не бере участі в різних "заходах" – видаляють.

Третій варіант – підлітки влаштовують таку собі перевірку меж дозволеного.

Підлітковий вік – час експериментів, коли діти не розуміють де настає межа життя і смерті. Вони перевіряють до якої межі можна дійти, щоб не настало покарання. Це такий собі підлітковий експеримент, суть якого полягає в перевірці – за що покарають, а за що – ні,

– пояснює психолог.

Спотворені цінності

Одним із превентивних методів боротьби з підлітковою агресією, який залишився нам у спадок від Союзу, є постановка важкої дитини на облік в поліції. Щоправда, для юних порушників закону як тоді, так і зараз, це не є покаранням чи клеймом, а навпаки – досягненням. Адже це – можливість привернути до себе увагу, ствердитись як лідер і отримати визнання хоча б у чомусь.

Коли я навчалась в школі, а це було понад 20 років тому, у нас теж були підлітки, які стояли на обліку в кімнаті міліції. Не варто думати, що це діти з проблемних родин – навпаки. У нас в школі навчалось два хлопці з заможних родин, які мали хороші оцінки й брали участь у різних олімпіадах, водночас стояли на обліку в міліції. Для них це було досягненням і визнанням. Тобто серед підлітків вони нібито могли цим похизуватись,

– додає Віра Романова.

Тож, зрозуміло, що такі превентивні методи боротьби з підліткової агресією – як тоді, так і зараз – не були ефективними. Психолог впевнена, що у підлітковій агресії все ж винні батьки та вчителі, які лише й говорять про оцінки, а не про емоції дитини її почуття та соціальну комунікацію.

Почуття та емоції школяра значно важливіші за хороші оцінки. Свою дитину потрібно намагатись завжди підтримувати. Наведу приклад, коли сусід при батькові чи матері лає підлітка – не потрібно нападати на дитину, а навпаки, захистити перед сторонньою людиною. І вже вдома розібратись в ситуації, і якщо дитина неправа, пояснити – в чому саме. Батьки зобов'язані любити своїх сина чи доньку й грубо кажучи приймати їх такими, як вони є. Саме найрідніші люди мають навчати правил та норм соціальної поведінки, показувати – як потрібно поводитись, а як ні,

– пояснює психолог.

Уникнути агресії

Хтось скаже, мовляв, агресивна поведінка – наслідок того, що батьки не приділяли дитині достатньо часу. Проте потрібно розуміти, що мами й тата можуть впливати на поведінку дитини максимум до 8-12 років. Далі вона потрапляє в підліткове середовище, яке стає для неї більш значущим і батьки перестають бути авторитетом. Це відбувається навіть якщо раніше вони прекрасно спілкувались.

В соціальній психології є багато досліджень, які свідчать – не важливо з якого батьківського та освітнього середовища була дитина, але у перехідному віці підліткове середовище для неї має більший авторитет. Якщо озирнутись назад, то потрапляння в агресивні групи – це питання того, скільки моделей поведінки взаємовідносин у дорослих бачила дитина в 5-7 років. Якщо батьки завжди нав'язували своє бачення, що таке правильно й занадто опікали її, вірогідність потрапляння в такі групи дуже висока. І не важливо це будуть готи, емо чи й більш агресивні групи. Чим більше моделей поведінки дорослих бачить дитина, тим менше у неї шансів "залипнути" в таку групу,

– переконує Віра Романова.

Багатьох батьків турбує питання – як врятувати дитину від поганої компанії. Психологи кажуть, що передовсім потрібно щоб вдома були довірливі стосунки. Дитина має розуміти – її люблять й не покарають якщо вона припуститься помилок.

Джерело: 24 канал