Як попередити втечу дитини з дому? Порада дитині!
Як попередити втечу дитини з дому?
Як попередити втечу дитини з дому?
Як попередити втечу дитину з дому?
Як попередити втечу дитину з дому?
Як попередити втечу дитину з дому?
Особистий приклад важливий! Ви можете мати чудові виховні ідеї, ви можете давати дитині прекрасні поради, але всі ці поради нічого не вартують якщо в своїй поведінці ви їх не дотримуєтесь.
Ну наприклад, ви розповідаєте дитині як важливо бути уважним до свого психологічного стану. До свого психоемоційного благополуччю і це дійсно так це дуже влучна і вдала порада.
Як попередити втечу дитину з дому? «Долучайте дитину до розробки сімейного бюджету, до вирішення проблемних питань» Це важливо, щоб дитина розуміла і відчувала себе важливою частиною родини! Адже іноді ми приймаємо рішення, які бувають дійсно складні, через які ми самі дуже переймаємось і переживаємо, а дитині про це не говоримо. І вона сприймає це як особисту образу!
Як попередити втечу дитину з дому?
Ловіть наступну #порадипсихолога від Служби розшуку дітей
«Налагоджуйте стосунки між дорослими в сім’ї!»
У нас вже готова наступна порада у рубриці #порадипсихолога
«Дбайте про своє психологічне благополуччя, будьте уважними до себе!»
Так, ми не помились! Дійсно варто звернути увагу на свій психологічний стан. Адже часто проблеми дітей і підлітків є віддзеркаленням проблем дорослих, які їх оточують.
Як попередити втечу дитину з дому?
Якщо ви бачите цей пост, то значить час для #порадипсихолога
«Проявляйте щирий інтерес до особистості дитини»
Згадайте, коли останній раз ви говорили зі своєю дитиною про його інтереси? Часто всі наші розмови з дітьми, особливо з підлітками, зводяться до кількох тем: прибирання, оцінки і може ще якісь матеріальні моменти.
Але це все не про якісні розмови з дітьми! Їм важливо щось інше. З дитиною важливо говорити про почуття, про переживання, про світ, про те як все влаштовано, про те що їх турбує.
Ловіть наступну #порадипсихолога від Служби розшуку дітей
«Проявляйте повагу до особистості дитини до її особистого простору до її речей».
Часто ми не помічаємо як наші діти дорослішають, і те, що було нормально в поведінці з малою дитиною, абсолютно не прийнятно в поведінці з підлітком.