Положення про дитячий будинок сімейного типу затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 564 з метою створення належних умов для виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в сімейному оточенні.
Документ 564-2002-п, поточна редакція — Редакція від 01.06.2012, підстава 415-2012-п
Загальні питання
1. Метою створення дитячого будинку сімейного типу є
забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні
дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
2. Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, що
створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не
перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання
не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського
піклування.
Батьки-вихователі - особи, які беруть на виховання та спільне
проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського
піклування (далі - вихованці).
Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до
досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у
професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня
акредитації - до 23 років або до закінчення відповідних навчальних
закладів.
Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не
повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.