«Чуйте серцем», — просять нас діти

Всеукраїнський благодійний телевізійний проект «Служба розшуку дітей», метою якого є повернути в родини з вулиць якомога більшу кількість дітей, відзначає свої шестиріччя.

 

За час існування цього соціального проекту понад 400 дітей було повернуто в родини. Днями у Черкасах відбулося п'яте за історію акції нагородження лауреатів «Чуйного серця» — найбільш активних пошуковців маленьких «недомах». За їхню активну життєву позицію цих людей було нагороджено цінними подарунками та відзнаками у вигляді золотого серця.

 

Зі слів номінанта «Чуйного серця» начальника відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України в Черкаській області підполковника міліції Ігоря Шибка, пошукову роботу в Черкасах можна назвати результативною. Так, із початку року до їхнього відділу надійшло 30 заяв про безвісти зниклих підлітків, 25 з них уже повернулися додому по гарячих слідах — через три доби. Решту дітей повернули батькам через один-два тижні (за місяць). Були випадки, коли в області знаходили хлопчиків та дівчаток із- закордону: Молдови, Білорусі та Росії. Але до дітей завжди треба знайти «ключика» — особливий підхід, не бути черствим та байдужим, коли ведеш із ними розмову про повернення. Тут головне не фальшивити! У черкаської міліції багато щирих друзів — волонтерів.

 

— Я вже три роки дружу із соціальним центром, дуже вдячна за тепло їхніх вчинків, тому вирішила хоч чимось віддячити й запропонувала розклеювати плакати Служби розшуку дітей, — розповіла «Дню» пенсіонерка Валентина Михайлівна Савчинська, якій 82 роки. — Яка це радість наклеювати на портрет знайденої дитини позначку «Знайдена»! Пам'ятаю, нам повідомили, що знайшлася дівчинка, яку шукали декілька тижнів. Був вечір, зима, страшні замети, але я не стала чекати ранку й пішла по місту та розклеїла плакати про радісну звістку. Я сама виховувала онука, бо його мати відмовилася від нього, і добре знаю, як це важливо для дитини: знати, що хтось про неї хвилюється...

 

— Іноді нам доводиться діяти, як партизанам: бо не всім двірникам подобаються наші плакати. Може, варто підключити рекламні агенції, аби вони надавали на рекламних щитах місце для нашої акції, — радить «винуватець» свята по-черкаськи, номінант «Чуйного серця» Борис Ісайченко, й пригадує. — Я випадково потрапив до волонтерів соціального центру: вони у нас у дворі фарбували дитячі гойдалки. Вийшов допомогти й тепер разом працюємо з моєю дружиною, яка підтримує мене у всіх добрих ініціативах «Черкаської перспективи». Плакати — це тільки частка роботи, яку може зробити чуйна серцем людина для того, аби чуйними росли наші діти.

 

— Дуже цінним є досвід, набутий за шість останніх років проектом «Служба розшуку дітей», адже до його реалізації залучаються й державні відомства МВС України, й громадські організації разом з волонтерами, й такі вагомі учасники бізнесу, як група компаній «ФОКСТРОТ», — сказав на церемонії нагородження голова Черкаської обласної ради Володимир Гресь.

 

— Ідея «Служби розшуку дітей «Магнолії ТБ» одразу сподобалася нам, тому свій внесок у цю соціально важливу роботу ми визначили швидко. Якось генеральний директор Євгенія Ткаченко у приватній бесіді сказала, що проект має бути всенародним, більш масштабним — і ми підключили до пошукової роботи свою величезну армію волонтерів соціальних центрів «Перспектива», що діють у Києві, Черкасах, Донецьку, Маріуполі, — пригадала заступник генерального директора ГК «ФОКСТРОТ» по зв'язках із громадськістю Людмила Лозова. — Перший позитивний пошуковий досвід два роки тому ми отримали саме у Черкасах, тому привезли сьогодні подарунки черкащанам, небайдужим до загальної проблеми.

 

Щиро вітали, щиро дякували одне одному дорослі. Наприкінці щемно пролунала пісня із сурдоперекладом колективу «Лада» для дітей, позбавлених слуху, черкаського дитячо-юнацького клубу «Ровесник», що співпрацює у пошуковій роботі із «фокстротівською» «Черкаською перспективою». Звернення дітей до дорослих закінчилося проханням на мигах юної черкащанки Ірини Сікало: «Дорослі! Чуйте нас серцем».

 

Алевтина БЄЛЄЦЬКА

Джерело: газета «День», № 95, 2007

14.06.2007

 

 

 

Add new comment