Додай свій коментар

Рекомендуємо батькам прислухатися до порад дитячого психолога Ольги Крамаревич, яка точно знає, як правильно оформити відмову та піднести її дитині .

Ось 8 дієвих порад батькам, як правильно говорити "ні" дитині:

1) Не забороняйте дітям виражати емоції та почуття. Під забороною тільки їх дії.

Уникайте фраз «Не гнівайся», «Не плач», «Не бійся», адже дитина має право висловлювати будь-які почуття. Головне - щоб вона робив це правильно. І ваше завдання - навчити її, як висловити гнів, роздратування та страх прийнятним способом.

2) Уникайте слова "не можна".

Часті заборони відбивають у дитини бажання пробувати щось нове. Більше того, занадто часте вживання «не можна» або «ні» призводить до того, що ці слова втрачають свою значущість для дитини.

Маленьку дитину краще відволікти від забороненої діяльності. Просто вкажіть їй на щось більш цікаве, запропонуйте улюблену іграшку і т. д. Намагайтеся передбачити і попередити ситуації, в яких у вас виникне потреба сказати дитині «ні».

Бажано прибрати подалі всі важливі або небезпечні речі та предмети, які можуть привернути увагу дитини. З іншого боку створіть умови, в яких дитина могла б задовольнити свій пізнавальний інтерес.

Для цього залиште в полі зору дитини тільки те, що можна чіпати, розбирати.

3) Якщо все-таки виникла ситуація, коли треба сказати "ні".

Не використовуйте "ні" або "не можна". Як відомо, частка «не» не сприймається мозком. Тобто ваше попередження «не чіпай ніж» звучить як «чіпай ніж». Крім того, чим частіше ви повторюєте яке-небудь слово, тим більше воно знецінюється.

Тому слово «ні» намагайтеся вживати якомога рідше. А краще замініть його словами «краще зроби так», «зупинись», «стоп», «ось як би зробив я», «обережно - це небезпечно», «по калюжах ходимо тільки в гумових чоботях»...

4) Докладно поясніть дитині причину заборони.

Заборону «не можна їсти ці чіпси» обов'язково потрібно доповнити докладним поясненням: розповісти дитині, чим це загрожує. Попередженням «Не лізь» ми позбавляємо його свободи вибору.

Далі має бути зрозуміле і спокійне роз'яснення: «Ця гірка занадто висока для тебе, давай знайдемо більш безпечну». Так ви надаєте дитині вибір і, повірте, вона прийме правильне рішення.

Якщо дитина ще занадто мала і не розуміє вас, просто постарайтеся відвернути її або віднесіть в бік від небезпечного місця.

5) Тон, в якому оголошується заборона, повинен бути нейтральним.

Будь-які ваші негативні емоції дитина прийме на свій рахунок. Злість і роздратування у вашому голосі дадуть їй сигнал, що вона погана, ви її більше не любите, веселі нотки в голосі означають, що ви жартуєте і прислухатися до вас не обов'язково.

Чим спокійніше і впевненіше ви скажете слово «ні» і поясните, чому не можна, тим спокійніше сприйме їх ваша дитина.

6) При можливості запропонуйте дитині альтернативу.

Бажано, щоб за кожне «не можна» ви що-небудь дозволяли дитині. Після заборони запропонуйте дитині якусь альтернативу. На шпалерах малювати не можна, але можна малювати на прикріпленому до стіни аркуші паперу; не можна штовхати собаку, іграшку можна і т. п.

Як відомо, заборонений плід солодкий, тому потрібно надати альтернативу, яка згладила б розчарування, яке виникло у дитини після заборони.

7) Не допускайте поблажок.

Ваша непослідовність тільки зашкодить дитині. Ваше "ні" має бути остаточним і сприйматися з усією серйозністю. Повідомте й іншим членам родини про накладену заборону. Обоє батьків повинні діяти злагоджено.

Навіть якщо ви піддалися на вмовляння дитини зняти заборону, дайте їй зрозуміти, чому йдете на поступки: бо довіряєте їй, бо вважаєте, що будь-яку проблему можна вирішити спокійно і без скандалів.

Пам'ятайте: поступатися варто, коли дитина погодилася виконати одну з ваших умов, змогла з вами сама домовитися. Не йдіть на поводу у дитини, коли вона починає хникати, спеціально вередує або йде на шантаж.

8) Сформуйте систему заборон, прийнятну для вашої родини.

У кожній сім'ї є свої табу, тобто суворі заборони, які не можна порушувати ні за яких обставин. Наприклад, «не можна обзивати маму» або «не можна відкривати двері незнайомцям» і т. п.

Те, що в одній сім'ї сприймуть цілком нормально, в іншій вважають неприйнятним. Але запам'ятайте: таких табу повинно бути 2-3, не більше. Інакше їх значущість для дитини сильно знизиться.

Джерело: Ukr.Media