Діти із зони АТО отримають спеціальний статус: що для цього треба

Діти, що постраждали в зоні АТО, можуть отримати спеціальний статус. Однак юристи відзначають, що такий крок ще досить невпевнений та слабкий. Чому та хто може претендувати на такий статус – читайте в матеріалі сайту "24".
 

Кабмін затвердив Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок військових дій і збройних конфліктів (Постанова від 5 квітня 2017 року № 268).

Зважаючи на те, що війна на сході України триває вже цілих три роки – це таки чимала втрата часу, адже чим далі, тим складніше довести факт злочину, що стався з дитиною через військові дії на Донбасі…

Хто може отримати спеціальний статус?

Право на спеціальний статус має дитина, яка: отримала поранення, контузію, каліцтво; піддалася фізичному, сексуальному, психологічному насильству; була викрадена або незаконно вивезена за межі України; притягувалася до участі у діях воєнізованих або збройних формувань; незаконно утримувалася, в тому числі в полоні.

Як відзначила в коментарі сайту "24" юрист правозахисної групи "СIЧ" Ксенія Оніщенко, наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров'я та розвиток дитини.

Куди звертатися?

Для того, щоб отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок військових дій або збройного конфлікту, слід звернутися до органу опіки та піклування за місцем реєстрації дитини. Це стосується внутрішньо переміщеної особи, а також за місцем проживання дитини у звільненому населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція. При цьому за отриманням статусу можуть звертатися батьки, або особи, які їх замінюють, родичі дитини чи законні представники. Якщо дитина старше 14 років, вона може звернутися до органу опіки та піклування самостійно.

В орган опіки та піклування необхідно подати заяву та завірені копії:
- свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу;
- документа, що посвідчує особу заявника;
- документа, що підтверджує повноваження законного представника;
- довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання в населеному пункті;
- заяви про вчинення злочину щодо дитини, про притягнення дитини в кримінальне провадження як потерпілої або визнання дитини потерпілою, зареєстрованої в правоохоронних органах;
- виписки з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження та висновку експерта за результатами судової експертизи про завдані дитині травми фізичного або психологічного характеру.

Орган опіки та піклування упродовж 30 календарних днів повинен прийняти рішення про надання статусу або відмовити в ньому.

Відмовити можуть, якщо встановлять, що відомості у поданих документах – недостовірні. Або якщо кримінальне провадження стосовно дитини закриють через відсутність складу злочину – то прийняте раніше рішення про надання статусу скасують. За словами Ксенії Оніщенко, рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.

"Як довести злочин?"

Така "запізніла" ініціатива – перші кроки держави щодо захисту дітей, постраждалих в результаті проведення антитерористичної операції, погоджується юрист. До цього існувала тільки стаття в законі України "Про охорону дитинства", яка передбачала отримання такого Статусу, але порядку не існувало. Проте ці кроки ще досить невпевнені і слабкі, відзначає Оніщенко. Аналізуючи порядок отримання дитиною цього Статусу, виходить, що дитина повинна ще довести той факт, що вона постраждала від проведення АТО.

А чи багато батьків підуть на те, щоб ще раз пережити ті страшні події, які відбулися з дитиною? І чи не буде залежати отримання чи неотримання статусу від добросовісності слідчого, який буде проводити розслідування,
– наголошує юрист.

А як бути з тими злочинами, які трапилися 2 роки назад? Як довести той факт, що відбувся на непідконтрольній українській владі території і провести розслідування злочину? – питання риторичне.

Юрист наголошує – проблема стоїть дуже гостро, бо дітей, які постраждали від збройного конфлікту, дуже багато. Вони потребують додаткової допомоги й захисту від держави. Але проблема в тому, що програми реабілітації таких дітей у держави немає.

Джерело: 24 канал